Гірудотерапія

 ГІРУДОТЕРАПІЯ (лат. hirudotherapia < hirudо — п’явка + грец. therapeia — лікування) — спосіб лікування пацієнтів із використанням п’явок. Разом зі звичайним кровопусканням метод Г. широко використовували з найдавніших часів. Відоме використання п’явок у Давньому Єгипті. Вперше Г. описав Пліній в І ст. н.е. як засіб «при ломоті та всілякій лихоманці». Найбільшого застосування метод набув у XVIII–XIX ст. Зокрема, армія Наполеона використовувала щорічно до 6 млн п’явок для лікування хворих і поранених.



 Отже гірудотерапія
 (з лат.), або бделотерапія (з грец.) переводиться як лікування п’явками може використовуватися для лікування військових, так як лікування п’явками є одним з найбільш древніх методів медицини.

Перші згадки про гірудотерапію належать Стародавньому Єгипту. Там знайдено настінні малюнки в гробницях фараонів 18-тої династії (1500–1300 рр. до нашої ери). Гірудотерапія існувала в Китаї, Греції, Індії, Стародавньому Римі, Персії. В Україні метод гірудотерапії затверджений Міністерством охорони здоров’я, а медична п’явка внесена до Державної фармакопеї.

Всього існує близько 400 видів п’явок, але для гірудотерапії використовують лише три: медична (Hirudo medicinalis), аптечна (Hirudo officinalis), східна (Hirudo orientalis).